Присутствені місця
Адміністративний центр губернського Харкова.
Присутственні місця збудували у 1780-х роках у стилі російського класицизму як адміністративний центр новоствореної Харківської губернії. Проєкт приписують харківському архітектору Петру Ярославському, який у ті ж роки звів губернаторський палац (майбутню будівлю університету) і Успенський собор. Тут засідали губернська канцелярія, казенна палата, повітовий і губернський суди, рекрутська служба та архів — увесь імперський механізм, що тримав Слобожанщину в адміністративному порядку.
Через увесь XIX вік присутственні місця були тим осередком, де життя Слобожанщини оформлялося в папір: підписували купчі грамоти, реєстрували заводи й мануфактури, провадили рекрутські набори. Поруч стояли губернаторський будинок і Успенський собор — три будівлі творили офіційний трикутник центру: владу, церкву і освіту. Велика реформа 1860-х додала будівлі функцій земської управи; на початку XX століття тут засідала ще й комерційна палата, яка реєструвала торгові угоди харківських купців.
Радянська влада в 1919 році перетворила присутственні місця на адміністративний корпус УРСР, а коли столицю перенесли до Києва 1934 року, будівлю передали різним наркоматам і трестам. Бомбардування 1941—1943 років важко пошкодили оригінальний об’єм; післявоєнна перебудова в дусі радянського ампіру стерла класицистичний фасад, реконструювала інтер’єри і вписала будинок у нову лінію забудови. Первісний вигляд відомий тільки за гравюрами і фотографіями кінця XIX століття.
