Гранд-Готель
Гранд-Готель збудували у 1830-х роках на тодішній Торговій площі (сучасна Павлівська) — як одну з перших кам'яних споруд у тоді ще забудовуваному центрі міста. Засновником був купець Аким Павлов, який вклав значні кошти у зведення триповерхового величного готелю; пізніше його син Микита Павлов добудував четвертий поверх, зробивши споруду однією з найкрупніших і помітніших у Харкові. Готель був також відомий як «Європейська гостиниця» або «Гранд-Готель Проспер».
У ста номерах готелю стіни прикрашали шовкові тканини, меблі виконували з дорогих порід дерева, підлоги застилали килими; постояльцями були представники вищого світу, іноземні дипломати і заможні мандрівники. На першому поверсі діяв елітний ресторан із вишуканою кухнею, популярний серед харківської еліти, що любила проводити тут вечори. На початку XX століття у готелі розмістилося Французьке віце-консульство: 1910 року тут мешкав віце-консул Людовик Рабю, згодом — Маринасс Каваласс.
З початком Громадянської війни Гранд-Готель перетворився на центр військової активності — тут розмістився штаб Добровольчої армії. Після приходу більшовиків будівля знову стала готелем, але вже під назвою «Спартак». Великого Гранд-Готеля не пережили боїв Другої світової війни: у 1943 році під час бойових дій його було повністю зруйновано. На місці колишньої будівлі пізніше встановили монумент Незалежності України, який простояв до 2012 року; сьогодні від готелю лишилися лише дореволюційні фотографії і записи в путівниках.
