Конторський міст
Один із найжвавіших переходів через Лопань.
Конторський міст постав у середині XIX століття як зручне сполучення Університетської гірки із лівим берегом Лопані. Назву він отримав від Конторської слободи, де розташовувалися численні «контори» купецьких посередників і поштові станції. Перша версія мосту 1857 року була дерев’яною на палях; уже на початку 1870-х її замінили на муровані опори з дерев’яним настилом — це був один із перших капітальних мостів через Лопань після появи в Харкові регулярного вантажного руху, пов’язаного зі залізницею.
Через увесь другий період XIX століття Конторський міст лишався однією з найжвавіших переправ міста: повз нього щодня проходили купці з торгових рядів, чиновники губернської канцелярії, водовози з ярами для свіжої води, обози з товарами на ярмарки. У 1880-х на ньому встановили чавунні балюстради петербурзького лиття з мідним поручнем, а на опорах вмонтували газові ліхтарі. З мосту відкривався один із найкращих видів на Покровський монастир і дзвіницю Успенського собору — звідси його зображення часто потрапляло на дореволюційні поштівки і ікони з виглядом Харкова.
Міст повторно перебудували у 1908—1910 роках, замінивши дерев’яний настил на залізобетонний; чавунні балюстради вціліли. У радянський час, після перенесення столиці УРСР до Києва 1934 року, увага до інфраструктури центру ослабла, балюстради демонтували і переплавили в роки індустріалізації. Бомбардування 1941—1943 років знищили середній проліт; післявоєнна відбудова зробила міст функціональним, але повністю позбавленим декору. Сьогодні Конторський міст — звичайна автомобільна переправа без жодного зв’язку зі своєю історичною подобою; від оригіналу збереглися лише фотографії і фрагменти креслень у міському архіві.
