Купецький узвіз
Стара вуличка від гірки до Лопані, оперезана купецькими особняками.
Купецький узвіз — старовинна вуличка, що спускається від Університетської гірки до Лопані, — постала у XVIII столітті як один із головних шляхів, яким купецькі обози довозили крам із Лопанської пристані до торгових рядів на горі. Вузька, вимощена бруківкою, з характерним крутим ухилом, вона була настільки жвавою, що візники брали додаткову плату за заїзд нагору.
Розквіт узвозу припав на середину XIX століття: тут почали з’являтися особняки купців першої гільдії, кілька заїжджих дворів і трактирів, у яких ночували торговці зі Слобожанщини й Дону. Газове освітлення наприкінці століття, скульптурно оформлені під’їзди, кахлені сходи з парадних дверей до бруківки — Купецький узвіз став одним із небагатьох провулків у Харкові, де еклектика дотягнулась до кожного фасаду.
У 1920-х роках, коли Харків став столицею радянської України, його центр зазнав хвилі знесень: деякі купецькі особняки розібрали для будівельних матеріалів, інші перетворили на комунальні квартири. Друга світова війна довершила зруйнування — під час нацистської окупації та звільнення міста узвіз бомбардували неодноразово, і більшість історичних будинків зникли. Післявоєнна реконструкція замостила вулицю асфальтом і застроїла її панельними будинками; від купецького Харкова на узвозі лишилися тільки кілька цокольних поверхів та сама назва.
