Московський ряд
Торговий ряд на Московській лінії.
Московський ряд — найдовший із торгових рядів гірки, простягнутий уздовж сучасної вулиці Університетської. Зведений у першій половині XIX століття на місці дерев’яних крамниць, він був мурованою аркадою з понад тридцятьма крамницями під єдиним дахом і з арочною галереєю на всю довжину фасаду. Тут розташовувалися крамниці московських купців, які тримали в Харкові свої представництва: вони привозили тканини, посуд, чай, прянощі, цукор і свічки великими обозами з Першопрестольної через Курськ і Бєлгород.
Через увесь XIX вік Московський ряд був головним каналом, через який Слобожанщина отримувала промислові товари центральної Росії: вибійчану тканину Морозова, мідний посуд тульських майстерень, фарфор Кузнєцова, чай Висоцького з Москви. На рубежі XX століття поряд із традиційними крамницями з’явилися магазини швейних машин, друкарських машинок Underwood, перших грамофонів. Ряд кишів життям сім днів на тиждень: московські купці навіть тримали тут «своїх» візників, прикажчиків і кухарів — у них були окремі гуртожитки на другому поверсі.
Перша світова війна, революція і Громадянська війна одна за одною підрізали торговий капітал. Націоналізація 1919 року перетворила ряд на склади губпрофспілки, а потім на ремонтні майстерні. У 1930-х радянська реконструкція стерла Московський ряд разом із сусідніми Сергіївським, Ново-Сергіївським і Шубним; перенесення столиці до Києва 1934-го прискорило процес зневажання історичного центру. Бомбардування 1941—1943 років знищили те, що ще лишалось; післявоєнна забудова закрила вид на гірку низькими промисловими корпусами, серед яких силует ряду більше ніколи не повернувся.
