Московський ряд
Московський ряд звели у 1869 році на західному боці Сергіївської площі, уздовж набережної Лопані між Купецьким і Лопанським мостами, за проєктом харківського міського архітектора Бориса Семеновича Покровського — того самого, що склав проєкт нових міських лавок після пожежі 1866 року і взяв участь у конкурсі на сусідню Олександрівську каплицю. Це був корпус кам'яних лавок із 26 магазинами, який розширював міську торгову мережу. Розташування біля мостів через Лопань робило його зручним перевалочним пунктом для оптової торгівлі тканинами, посудом, бакалійним і галантерейним товаром.
Через увесь другий період XIX століття Московський ряд був одним із головних каналів, через який Слобожанщина отримувала промислові товари з центральної Росії: тканини, метали, чай, цукор, інструмент і фарфор привозили з Москви через Курськ і Бєлгород. На рубежі XX століття до традиційних крамниць додалися магазини швейних машин, друкарських машинок і перших грамофонів.
Націоналізація 1919 року передала ряд під склади і робочі контори. На відміну від Шубного і Фруктового рядів, які знесли на початку 1930-х під час реконструкції центральних площ, Московський ряд пережив довоєнну добу. Війна 1941—1943 років завдала йому значних пошкоджень; після війни ряд (як і його сусіди — Ново-Сергіївський і Миколаївський) вирішено було не відновлювати.
