Панорама
Павільйон Панорами збудували на Сергіївській площі у 1908 році — як спеціальну ротонду для гастрольної панорами «Голгофа». Багаточисельні версії цього видовища (їх налічували від 15 до 40) подорожували Європою вже понад двадцять років; «наша» версія після півтора року в Києві перебралася до Одеси і у 1908-му дісталася Харкова. Авторство павільйону деякі джерела пов'язують з ім'ям академіка Олексія Бекетова, хоча документальних підтверджень цього не наводиться. Усередині — велика циркулярна жанрова картина розп'яття Христа з гіпсовими статуями, штучними деревами і піщаною підлогою на передньому плані.
Інтерес першого сезону швидко вщух, і вже за рік комерційний проєкт мав проблеми з прибутком. Місто (павільйон був його власністю) пішло шляхом інших міст, що збудували подібні споруди: запросило іншу панораму. У 1909 році сюди привезли роботу польського художника Яна Стики «Мучення християн у цирку Нерона» — частину великого циклу ілюстрацій до роману Сенкевича «Quo vadis», що мала тривалий успіх у Європі, Варшаві і Одесі. Але і її харківська програма виявилася недовгою.
У 1911 році порожній уже два роки павільйон взяла в оренду на десять років компанія місцевих інженерів — для «великого скеттинг-рингу за закордонним зразком», із розкішним буфетом, вбиральнями, салонами і повним електричним освітленням. На облаштування мали витратити близько 30 тисяч рублів. Скеттинг-ринг також не пережив попиту: у 1915 році павільйон переобладнали на «народний кінематограф „Маяк“». «Маяк» продовжував працювати і після революції; павільйон не пережив бомбардувань 1941—1943 років і не був відбудований.
